-
1 fiar
-
2 patroon
n амер., іст.власник маєтку з деякими феодальними привілеями* * *n; сл.; іст. -
3 seigneur
n1) іст. феодал2) сеньйор3) іст. власник маєтку, поміщик (у Канаді)* * *n1) = seignior2) icт. власник маєтку, поміщик ( у Канаді)3) аристократgrand seigneur — поважна особа, вельможа
-
4 lord
1. n1) пан; володар; повелитель; владар; добродій2) (the Lord) рел. Господь Богin the year of our Lord — після Різдва Христова; в нашу еру
the Lord's Prayer — молитва господня, «Отче наш»
the Lord's table — вівтар; причастя
3) лорд, пер Англії (титул); член палати лордів4) pl (the Lords) розм. палата лордів5) господар; хазяїн; власник6) магнат, (промисловий) король7) жарт. чоловікlords of creation — людський рід; чоловіки
the Lord Harry — диявол, сатана
Lord bless me! — хай господь милує!, боже мій!
to live like a lord — жити розкішно; немов сир у маслі купатися
to treat smb. like a lord — розкішно пригощати когось; шанобливо приймати когось
as drunk as a lord — п'яний як чіп (як квач, як хлющ)
to act the lord — удавати з себе лорда, бундючитися
2. v1) давати титул лорда2) титулувати (називати) лордом3):to lord it — корчити з себе лорда; командувати
to lord it over smb. — попихати кимсь
* * *I [lxːd] n1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Богthe Lord 's Prayer — молитва господня, "Отче наш"
the Lord 's Supper — таємна вечеря; причастя, євхаристія
2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордівthe House of Lords — палата лордів; лорд (почесний титул сина пера, що не дає права бути членом палати лордів); лорд ( у найменуваннях деяких високих постів)
3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)5) pl ( the Lords) палата лордів6) icт. хазяїн, власник7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)8) пoeт., чоловікII [lxːd] vthe Lord Harry — диявол, сатана
1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордомIII [lxːd]int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк) -
5 fiar
n; діал.власник маєтку, наділу ( переданого в спадщину) -
6 patroon
n; сл.; іст. -
7 seigneur
n1) = seignior2) icт. власник маєтку, поміщик ( у Канаді)3) аристократgrand seigneur — поважна особа, вельможа
-
8 feoffee
[fe'fiː]n; іст.власник ленного маєтку; ленник -
9 laird
-
10 talukdar
n; діал.1) податковий чиновник, збирач податків2) власник спадкоємного маєтку; поміщик, талукдар -
11 feoffee
[fe'fiː]n; іст.власник ленного маєтку; ленник -
12 laird
[leid]n; діал.лерд, поміщик ( власник спадкоємного маєтку) -
13 talukdar
n; діал.1) податковий чиновник, збирач податків2) власник спадкоємного маєтку; поміщик, талукдар
См. также в других словарях:
дідич — Дідич: поміщик [1;46 2;47] поміщик, великий землевласник [46 1;51] поміщик дворянин, спадковий власник маєтку [44 2] землевласник [55] … Толковый украинский словарь
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
латифундист — а, ч. Власник латифундії (великого маєтку) … Український тлумачний словник
посесор — а, ч., заст. 1) Власник посесійного підприємства. 2) Орендар державного маєтку. || Взагалі той, хто орендує землю, маєток і т. ін.; орендар … Український тлумачний словник
державець — Державець: володар, тут: поміщик [17] орендар маєтку [47] орендар, посесор [46 2;46 1] поміщик, власник [II] … Толковый украинский словарь
